Codein Purple Drank Калач-на-Дону

Чё, братва, задрало всех на мозги? Паранойя, как закладка, не отпускает даже на минуту. А это тот случай, когда я не собираюсь ловить помидоры, обсуждая свою уборку квартиры с форума, где бума больше, чем в голове у наших депутатов.

Ну так, дайте погонять дудку, потянуть её киску и рассказать вам свою историю. Из той, где закладка и накладка нередко идут парами.

Так вот, недавно решила поискать закладку, потому что шишки и диазы уже не доставляли такого кайфа, как раньше. Простой способ найти что-нибудь интересное — проскочить по рынкам, где дикий ассортимент скрывается от всех нераскрытыми глазками. Дело в ширевке, мои друзья, и тот, кто не рискует, тот не наслаждается.

Так вот, пробираюсь я по тусовкам, грести мозги каждому дебилу, чтобы он расскрыл свои секреты. И вот нашёлся дядька с намеком на что-то новенькое. Просто как дудка, но с темной душой — сказал, что знает, где достать закладку с кодеином, который жжёт, как свежесобранный бадиага.

Ловлю момент, посылаю пару друзей на разведку, чтобы мы точно не попались на глаза у блюстителей порядка. Просто молимся, чтобы никто не залетел на шустром путишествии. Ведь никто не хочет, чтобы сказка о нашей уборке кончилась плачевно.

А в это время я берусь за уборку. Квартира выглядит, как говно под ребром. Скорее всего, это остатки моих предыдущих поисков закладок и гонений за новыми ощущениями.

Долго медитировать не приходится, потому что парни уже возвращаются с хорошими новостями. А я, как горячий ослик, начинаю эфедринить, чтобы держать себя в тонусе. Ведь нужно побыстрее закладить эту новенькую зелёнку в шкаф и продолжить свою особых цветов уборку.

Итак, пришло время действовать. Мы затачиваемся для встречи с продавцом, чувствуя, как наши сердца гонят, как молот. Встреча проходит на уровне, и мы получаем свою желанную закладку. Какое счастье! Мы уже готовы развалиться в кресле и наслаждаться новыми ощущениями.

Но нет, братаны, мы не вот-вот ляжем под космический хрен и будем наслаждаться лёгкой головой. Нет, не всё так просто. Наш адреналин обязывает нас продолжать уборку, словно это наша новая религия.

Пусть чужие головы считают нас ненормальными, а нам всё равно. Ведь мы гонимся за кайфом, как собаки за косточкой. Мы не хотим просто быть кем-то обычным, мы хотим быть теми, кто воплощает свои мечты и взрывает сознание, словно бомба.

Так что я продолжаю штурмовать свою квартиру, словно это моя боевая тропа. И эта закладка с кодеином жжёт мне мозги от этой уборки, словно они просыпаются от долгого сна.

Гнаться за совершенством, за кайфом, за новыми ощущениями — вот что толкает нас на подобные путешествия.

И так, братва, пока я шишки на уборку своей квартиры ищу, а то, что там внутри, не всегда приятно, я погружаюсь в мир своих желаний и закладок, чтобы наслаждаться этим безумным путешествием своей души.

Ведь главное в этом всём — быть собой, пока другие гонятся за материальными благами. Мы — те, кто видит мир вне рамок, обычных канонов и законов.

Так что давайте продолжать гонять, братва, и пусть наша уборка будет нашим орбитальным полётом в мир безграничных возможностей!

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!